Поезія проти війни...
«Її насолода – помічати все те, що красить не ззовні, а десь у глибинах»: тихі читання поезій Валерії Карпиленко зі збірки «Квіти і зброя»
Учасники та гості розмовного клубу, які зібралися на поетичну зустріч онлайн, скажуть, що це була чи ненайщемливіша зустріч у їхньому житті.
До нас завітала Людмила Суботіна, мама загиблого азовця Андрія, дружина якого, Валерія Карпиленко, перебуває донині в полоні.
Пані Людмила так ніжно і з любов'ю розповідала про своїх дорогих дітей, про їхню віру в Україну, і цим додала кожному з присутніх сил та впевненості.
Усі учасники читали вірші зі збірки Валерії Карпиленко "Квіти і зброя" та ділилися, чому обрали той чи інший твір. А них скільки життєвої сили, бажання свободи, любові до української природи, сталевого українського характеру... Це все дуже підтримує й додає сил!
Ми безмежно вдячні Людмилі Суботіній за силу волі, силу духу. Бажаємо міцного здоров'я, витривалості та якнайскорішої зустрічі з Валерією! Будемо вас разом чекати в нашій Гончарівці не на одну поетичну зустріч!
