Степова піраміда Херсона

Херсонський курган... Учасники клубу любителів історії дізналися  про це загадкове поховання та його скарби під час останнього засідання клубу. Захопливу мандрівку у скіфську давнину здійснив для кліовців Андрій Лопушинський.

Безкраї чорноморські степи… Лише кургани оживлюють одноманітну рівнину. Різні за формою та висотою, зібрані невідомою рукою докупи або поодинокі, кургани завжди привертали увагу дослідників, мандрівників та поетів…
Серед численних скіфських курганів, досліджених на Херсонщині, один, так званий Херсонський курган, був споруджений над похованням початку V ст. до н. е. Він є найраннішою зі скіфських пам'яток Херсонщини.
У березні 1896 року херсонський лісопромисловець Едуард Шульц звернувся до директора міського музею В. І. Гошкевича з проханням визначити бронзову статуетку, нібито знайдену «у балці».
Перед відомим археологом і краєзнавцем, фундатором археологічної колекції Херсонського музею старожитностей, лежала чудової роботи чудово збережена антична статуетка жіночого божества, яка являла собою струнку фігуру у щільно прилягаючому платті до п'ят. З правого плеча під ліву руку йшла зібрана позаду накидка, що підкреслювала талію і вільно спадала вздовж правого стегна. З-під головного убору з вирізом над високим чолом на плечі спадало волосся. Навколо суворого обличчя жінки була помітна прикраса, кінці якої скріплювались над лобом за допомогою кільця. Аналогічне кільце скріплювало комір. Від плечей на груди зигзагом звисали стрічкові прикраси. У правій руці, зігнутій в лікті під прямим кутом, сиділа сирена. На плечах божества стояли два собаки, над головою - ажурна композиція з двох левів, що роздирають бика.
В. І. Гошкевичу вдалося з'ясувати, що ця статуетка походить з кургану, розташованого за три кілометри на північ від Херсона, який зазнав грабіжницьких розкопок. Двоє місцевих мешканців лютневими ночами провадили розкопки цього кургану. Крім статуетки, вони знайшли в могилі інші речі, в тому числі, золоті. Останні вони продали місцевому ювелірові за 30 карбованців. Коли до нього навідалася поліція, було вже пізно. Золоте намисто з дрібних намистин і три кільця, згорнуті з товстого дроту, ювелір перелив у два невеликі злитки. Усі інші знахідки, в тому числі вже відому нам статуетку, Е. Шульц придбав за... один карбованець. Тоді ж, у березні 1896 року В. І. Гошкевич докопав цей курган і встановив, що під невисоким насипом знаходилося єдине поховання. У могилі були виявлені бронзові вістря стріл, камені від пращі; бронзова фігурка собаки, яка була закріплена на товстій вигнутій пластині; глиняне пряслице, залізний ніж, античний сіроглиняний глечик, бронзовий перстень; сердолікові, глиняні, пастові намистини; золоте кільце і золота місяцеподібна деталь намиста, прикрашена трикутниками з зерен.
Головною ж знахідкою В. І. Гошкевича були уламки бронзового диску дзеркала, які дозволили з'ясувати призначення вже знайомої статуетки. Ручка від дзеркала, верхню частину якого прикрашала фігурка собаки, виконана в тому ж самому стилі, що й собака на статуетці богині. Це дзеркало – видатний витвір іонійської мистецької школи, і насамперед завдяки даній знахідці Херсонський курган набув широкої популярності серед археологів та мистецтвознавців. Тепер про нього знаємо й ми!