Авантюрно-пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови»

Авантюрно-пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови»

Гостросюжетний пригодницький роман «Тигролови» Іван Багряний написав на одному подиху – за 14 днів у далекому 1944 році. Цей роман було надруковано в часопису «Вечірня година» під назвою «Звіролови». Авторську назву («Тигролови») без дозволу автора змінив редактор журналу. Після війни, в 1947 році, роман вийшов окремою книгою.

Твір ґрунтується на особистих враженнях автора. Іван Багряний перебував на Далекому Сході понад п’ять років: спочатку як висланець, якому заборонили протягом трьох років проживати в Україні, а потім як каторжанин «БАМЛАГу» (табору Байкало-Амурської магістралі – залізниці, будованої силами ув’язнених). Він об’їздив ці землі, займався мисливством у тайзі, отримав безліч вражень, які потребували творчого втілення.

Перебуваючи на окупованій німцями території, І. Багряний подався на Західну Україну, щоб воювати в лавах Української Повстанської Армії. Налагоджуючи відповідні зв’язки, він восени 1943 року деякий час жив у курортному містечку Моршин неподалік від Львова, де займався своїм підірваним у сталінських тюрмах здоров’я, лікувався від туберкульозу. Гестапівці почали справжнє полювання на активістів українського національного руху. Місцеві патріоти сховали І. Багряного в конспіративній оунівській квартирі. Саме тут він і написав роман, побудований на далекосхідних враженнях.

Події в романі відбуваються у 30-ті рр. XX століття. Місце подій: Україна – потяг до Сибіру – Сибір – тайга – поселення Зеленого Клину – Хабаровськ – Маньчжурія. Викликають захоплення яскраві описи тайги, Байкалу, Амуру та їх мешканців – уссурійського тигра, ведмедя, оленів … Особливо вражають екзотичні панорами Сіхоте-Аліня, описи краєвидів на Зміїній та Голубій падях.

Головний герой твору, молодий український інженер-авіатор Григорій Многогрішний, правнук гетьмана Дем’яна Многогрішного (1668-1672), який боровся проти окупації України московськими царями, через що його заслали на каторгу до Сибіру, знаходить у собі сили кинути виклик страшній системі, витримати надважкі випробування, перемогти відчай і безвихідь, вистояти та зберегти людяність, долаючи перепони на шляху до щастя з коханою Наталкою – чесною, сміливою, відданою в коханні дівчиною, вихованою в кращих українських традиціях в родині Сірків. Її батько – Денис Сірко, мати – Сірчиха, брат Грицько – сміливий, справжній спадкоємець козацького духу.

Григорію Многогрішному протистоїть майор НКВС Медвин, цей новітній тигролов, який переслідує волелюбного українського юнака, не прирученого тоталітарним режимом «тигра». Він – втілення сатанинської сутності сталінського режиму, має коханку Фійону – жінку легкої поведінки.

Серед інших персонажів роману – українці-переселенці та представники корінного населення Хабаровського краю. В уста різних персонажів вкладено цікаві історичні екскурси. Інтер'єри подано точно й барвисто, з багатьма промовистими деталями, предметами українського побуту.

Символічними образами в романі є потяг-дракон – символ тоталітаризму, потяг-експрес – символ «забезпеченого» нового життя більшовицької верхівки, білена глиняна хата – символ України в тайзі, тигр – символ володаря, сили, незламності людського духу. Важлива роль належить експозиції зі своєрідно запрограмованою ідеєю твору. Поїзд-дракон, якого веде паровоз-голова «Йосиф Сталін» і підпихає демон «Фелікс Дзержинський», який має черево, «натоптане вщерть» тисячними жертвами, летить у чорну темряву, у прірву, у небуття. Цей ешелон смерті, сформований ОГПУ-НКВД, уособлює загрозу знищення, яка стала реальною для громадян великої радянської імперії. Та ось зринає над обставленими багнетами й оповитими жахливою державною таємницею вагонами українська розлога пісня. Вона «здіймається на крила», «шугає і б'є крильми над спиною дракона», «мелодія все більше стає потужною, кипить, вирує», і оскаженілі вартові безсилі спинити її. Бо то – голос невпокореної волі, свідчення нездоланності українського духу.

Композиція роману зумовлена особливостями пригодницького жанру. Твір складається з двох частин, у яких 12 розділів, схожих на новели, що мають інтригуючи назви: «Дракон», «Світ на колесах», «Навзаводи із смертю», «Родина тигроловів», «П'ятнування», «В пралісах Сіхоте-Аліня», «Memento mогі»,  «Осінь у тайзі», «Рейд на Хабаровськ», «На кішку», «Навзаводи з щастям» та ряду підрозділів: «Зима», «Заколот і капітуляція», «Бог кохання», «Весела робінзонада», «Не ходи босий» та інші.

Сюжет розгортається з зав'язки роману, яка інтригує. На останній станції виявляється, що втік найнебезпечніший в'язень Григорій Многогрішний, якого пильнував сам начальник ешелону. Медвин згадує, як катував Многогрішного і як після цього боїться жити, бо прокльони Григорія «отруїли йому життя».

Подальший розвиток дії складається з ряду небезпечних для Григорія ситуацій, кожна з яких – провісник головного кульмінаційного моменту. Григорій проривається по чужій чотириярусній тайзі – гарячка, голод і втома зовсім паралізували волю й виснажили сили. Але випадково, в напівпритомному стані, він рятує Наталку Сірко.

Далі Григорій зі своїм названим братом Грицьком кидає виклик долі - їде поїздом без документів до Хабаровська, де кожної хвилини його можуть затримати. У місті хоче йти навіть у пащу до свого заклятого ворога – НКВД. Григорія помічають і переслідують, але й тут щаслива доля рятує його.

Найбільшої сили конфлікт досягає при майже неймовірній зустрічі Многогрішного і Медвина в тайговому безлюдді. Біля намету Григорій знаходить недопалок дорогої сигарети «Золота Марка», які палить Медвин.  Він наздоганяє і розправляється з катом: «Тут... я тобі... й рев, тут я тобі й трибунал!», написавши на снігу: «Судив і присуд виконав я – Григорій Многогрішний, а за що – цей пес сам знає».

Завершується роман повним тріумфом благородних ідеалів. Щаслива розв'язка теж відбувається на межі неможливого – закохана пара, Григорій та Наталка, завдяки своїй кмітливості, винахідливості й сміливості переходить кордон і опиняється в безпечному місці. Старим Сіркам пес Заливай приносить записку: «Живі. Здорові. Обіймаємо всіх. Цілуємо. Вже перейшли до тітки!» – на п'ятий день пес зник, подався без надії догнати, але – «сміливі завжди мають щастя».

Роман Івана Багряного «Тигролови» дістався масового читача в Україні лише за часів Незалежності. Відтоді неймовірною історією в’язня-втікача, яка заснована на реальних подіях, захоплюються все нові і нові покоління читачів.

Матеріали щодо вивчення роману І. Багряного «Тигролови»:

1. Ахтимійчук М. Незабутні сторінки народного героїзму (за романом Івана Багряного «Тигролови»): читацька конференція / М. Ахтимійчук, Т. Дудір // Українська мова та література. Сер., Шкільний світ. – 2015. – № 6 (берез.). – С. 20–24.
2. Бідна Л. Гуманістична ідея перемоги добра над злом у романі Івана Багряного «Тигролови» / Л. Бідна // Українська мова і література в школах України. – 2018. – № 11. – С. 19–21.
3. Білоус Н. Роман І. Багряного «Тигролови» на історичному тлі: методика вивчення твору / Н. Білоус // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2007. – № 1. – С. 13–15.
4. Бойчук Н. Іван Багряний «Тигролови». Зображення нескореності українського духу в образі Григорія Многогрішного / Н. Бойчук // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2014. – № 34/35/36. – С. 25–33.
5. Іван Багряний. Тигролови: біогр. письм., стислий переказ твору, аналiз тексту, зразки учн. творів : посiб. для 11 кл. – Харків, 1999. – 80 с.
6. Кияниця К. Сміливі завжди мають щастя. «Тигролови» - авантюрно-пригодницький роман Івана Багряного : 9-й клас / К. Кияниця // Українська мова та література. Сер. Шкільний світ. – 2015 . – № 7/8(квіт.). – С. 38–48.
7. Коноваленко О. Як «Тигролови» Івана Багряного стали «Звіроловами»?  / О. Коноваленко // Літературна Україна. – 2010. – № 34 (23 верес.). – С. 6.
8. Лущій С. Романи Івана Багряного «Тигролови» та «Сад Гетсиманський»: за архівними матеріалами Юрія Лавріненка / С. Лущій // Слово і час. – 2006. – № 10. – С. 21–31.
9. Лущій С. «Тигролови» та «Сад Гетсиманський» у контексті еміграційної періодики / С. Лущій // Київ. – 2007. – № 1. – С. 166–173.
10. Маринчук І. Формування в сучасних учнів рис високоморальної особистості під час вивчення роману Івана Багряного  «Тигролови» / І. Маринчук // Українська мова і література в школах України. – 2019. – № 11. – С. 28–29.
11. Ніколаєнко Г. Іван Багряний «Тигролови». Пригодницький роман: 11 клас / Г. Ніколаєнко // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2020. – № 1/2/3. – С. 40–43.
12. Новицька Г. Іван Багряний «Тигролови»: урок літератури: 11-й клас / Г. Новицька // Українська мова та література. Сер., Шкільний світ. – 2016. – № 7/8(квіт.). – С. 70–71.
13. Пономарьова Т. Дослідження мовного багатства роману «Тигролови» Івана Багряного / Т. Пономарьова // Дивослово. – 2007. – № 4. – С. 26–31.
14. Почерніна І. Іван Багряний. «Тигролови»: цикл уроків за темою: 11 клас / І. М. Почерніна // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2016. – № 19/20/21. – С. 36–45.
15. Привалова С. Вивчення мови художнього твору на уроці літератури в старших класах : на матеріалі роману «Тигролови» І. Багряного / С. Привалова // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. – № 5. – С. 32–36.
16. Ситковська М. Жанрова архітектоніка роману І. Багряного «Тигролови» / М. Ситковська // Актуальні питання гуманітарних наук. – 2020. – № 31 т. 2. – С. 240–245.
17. Сітало О. Гуманістична ідея перемоги добра над злом у авантюрно-пригодницькому романі Івана Багряного «Тигролови» : 9 клас / О. Сітало // Українська література в загальноосвітній школі. – 2010. – № 2. – С. 20–23.
18. Скепян О. Іван Багряний «Тигролови». Історія написання роману : 11-й клас / О. Скепян // Українська мова та література. Сер., Шкільний світ. – 2013. – № 13(лип.). – С. 28–32.
19. Соснова В. У кожного своє щастя? : урок-дискусія в 11 класі (за романом І. Багряного «Тигролови») / В. Соснова // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2011. – № 1/2. – С. 47–52.
20. Сухорукова А. Шкільна версія аналізу роману І. Багряного «Тигролови»: урок в 11 класі / А. Сухорукова // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2010. – № 13. – С. 20–25.
21. Турута Т. Вивчення творчості Івана Багряного в школі: посіб. для вчителя / Т. Турута. – Тернопіль, 2000. – 80 с.
22. Хавіна С. Тексти за твором Івана Багряного «Тигролови» / С. Хавіна, І. Бірюклва // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2019. – № 25/26/27. – С. 52–54.
23. Цепа О. Авторські символічні акценти в романі «Тигролови» Івана Багряного / О. В. Цепа // Молодий вчений. – 2017. – № 2 ч. 3. – С. 435–438.
24. Шабат-Савка С. Незакінчене висловлення як синтаксичний засіб реалізації комунікативних інтенцій : за романом «Тигролови» Івана Багряного / С. Шабат-Савка // Дивослово. – 2012. – № 1. – С. 28–32.

Матеріал підготувала О. Михайленко