Вірші, покликані війною…
Вірші, покликані війною…
Війна принесла українцям багато горя, жаху, непоправних втрат, проте на тлі страшних випробувань укріпилися жага Перемоги та віра в неї. Нова воєнна реальність породила феномен нової літератури, що є не тільки рефлексією на ті чи інші події, а передусім вона є реалістичним змалюванням боротьби українців за свій дім, свою землю, свою незалежність.
Вакуленко В. «Я перетворююсь…». Щоденник окупації. Вибрані вірші / В. Вакуленко. ─ Харків, 2023. ─ 192 с.
Це щоденники поета, перекладача й громадського діяча Володимира Вакуленка. У березні 2022 року його рідне село Капитолівка на Харківщині було окуповане, а Володимира викрали російські військові. Вакуленко загинув в окупації, але до того сховав під вишнею на своєму подвір’ї щоденник, який вів до 21 березня 2022 року. Книга містить історії від друзів, колег та очевидців, які переплітаються з щоденниковими записами, розкриваючи хроніку перших місяців російської агресії проти України. Ці розповіді роблять книгу ще глибше і докладніше дійсністю того часу, додаючи голосів тим, хто був поруч з автором.
Вибрані вірші, які також увійшли до книги, зберігають особливий настрій часів війни. Це пізнавальна подорож через слово, де відчувається кожна емоція, кожна думка, кожне переживання поета. Вони стають своєрідними роздумами на папері, що здатні долати часові межі і зачіпати душі своєю щирістю та відвертістю.
Книга зводить усі найболючіші та найправдивіші відчуття, допомагаючи розуміти, яким чином війна впливає на наші життя та як можна зберегти свою гідність та незалежність, навіть в найскладніших обставинах.
Війна 2022: щоденники, есеї, поезія. ─ Львів, 2022. ─ 440 с.
В антології зібрано фрагменти щоденників, есеї та вірші сучасних українських письменників, що вирішили висловити свої емоції на папері. Ця книга – унікальна в своєму роді. Вона складається з трьох частин. Перша – «На один день ближче до нашої перемоги» – це фрагменти щоденників українських поетів і письменників, до яких увійшли записи з лютого 2022 року. Друга частина – «Справжні речі та справжні слова» – збірка есеїв, третя – «Тут нема більше часу» – поезія.
До збірки увійшли твори Ліни Костенко, Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Юрія Винничука, Павла Вишебаби, Любка Дереша, Ії Ківи, Андрія Любки, Олександра Ірванця, Лариси Денисенко, Павла Казаріна, Ірини Славінської та багатьох інших. Упорядником антології став Володимир Рафєєнко, український письменник і поет з Донецька, який втратив дім у 2014 році, а під час повномасштабного вторгнення місяць провів в окупації.
Вишебаба П. «Тільки не пиши мені про війну» / П. Вишебаба. – Київ, 2023. – 20 с.
Ця дебютна збірка віршів, написаних на фронті, вийшла наприкінці 2022 року і за перші 15 днів стала бестселлером. Проілюстрував книжку Юрій Шаповал, автор поштової марки «Кримський міст на біс!». За висловом поета і редактора збірки І. Малковича, небагато поетів так стрімко вривалися в літературу.
Своїми віршами П. Вишебаба привернув давно небачену увагу до української поезії: декламація автора набирає мільйони переглядів у соцмережах, про вихід нових текстів пишуть у ЗМІ, вірші Вишебаби читають у прайм-тайм на центральних телеканалах, їх кладуть на музику та озвучують на проукраїнських мітингах по всьому світу різними мовами. Для багатьох ці вірші є поетичним голосом часу.
Дністровий А. Дні тривог. Поезії /А. Дністровий. ─ Київ, 2023. ─ 152 с.
До нової поетичної збірки А. Дністрового увійшли поезії, написані після 24 лютого 2022 року, а також ранні вірші, що суголосні з тривогами теперішньої воєнної доби. Перші квіти холодної весни. Діти, які малюють чорні бомби й червоні валізи. Густий чорний дим. Вкрадене сонце моєї країни. Сирени, сірі від втоми обличчя, ворог. Чи є на тому світі артилерія? Чи присниться мені день без війни? Усе це наші дні війни й тривог.
Свою книгу поет оформив картинами, написаними під час блекауту 2022-2023 років у Києві. «Я писав як старі майстри: брав свічки, ставив по периметру, брав на лоба рибальську фару і по суті це було моє все оперативне освітлення. Писав саме на папері, тому що це дуже оперативне медіа, на якому можна дуже швидко реалізувати рішення», – згадував А. Дністровий.
Дронь А. Тут були ми / А. Дронь. ─Львів, 2023. ─ 112 с.
Збірка «Тут були ми» – це ще одне нагадування про дійсність, у якій зараз живе наша країна. Збірку поет-воїн присвятив своїм живим і полеглим у боях побратимам.
Вірші написані на фронті, але вони не про війну. Вони про людей, які люблять більше, ніж бояться. Які були тут і не пішли звідси. Такою мовою солдати згадують своїх, а діти пишуть листи на аркушах шкільного зошита. Нею говорять про біль і надію. Прощаються і люблять.
Книга складається з трьох частин. Перша – «Марсове поле», однойменна місцю поховань загиблих воїнів у Львові, розповідає про загиблих побратимів. Друга – «Голоси», поезії про рідних бійців. Третя – «Початок. Кінець. Початок», про безмежну любов, яка живе до кінця і про її життя далі.
Книжка А. Дроня проілюстрована роботами К. Сад і уривками листів, які військові отримали від дітей. На форзаці - малюнок двоюрідного брата автора. Поетові особливо болить те, що пов'язане з дітьми та одночасно надихає тією дитячою щирістю, яку можна побачити у малюнках та листах, які привозять волонтери. Можливо, це і є найкращий спосіб говорити про складні часи.
Жадан С. Скрипниківка / С. Жадан. ─ Київ, 2023. ─ 144 с.
Сергій Вікторович Жадан – особистість різнобічна: одночасно поет, прозаїк, автор есе, перекладач і організатор літературних фестивалів, рок-концертів, театралізованих вистав і навіть акцій громадянської непокори. У книгах Сергія Жадана відбилися знакові події нашої епохи.
Вірші на зламі епох часто втрачають свою автономність і все більше нагадують щоденники. У новому поетичному щоденнику С. Жадана 50 і 1 вірш, писані до і після великого вибуху, зібрані разом, поєднані відчуттям мови, яка так болюче зникає, але потім обов’язково повертається. Нанизані на нитку голосу, узалежнені від звучання, ці вірші, лишаються приватною, рваною хронікою двох останніх років - наповнені снігом, співом, правописом, любов’ю. «Скрипниківка» також вміщує 20 повноколірних авторських фото С. Жадана, що доповнюють збірку.
У іншій збірці поета зібрано вірші 1993-2023 рр.
Жадан С. Усі вірші. 1993-2023 / С. Жадан. ─ Київ, 2024. ─ 1440 с.
Як показує час, є сенс видавати вірші або лише найкращі, або всі. Коли поет їх має на своєму рахунку близько семи сотень, важко сподіватися, що всі вони – найкращі. Але зібрані разом і розташовані у хронологічному порядку, вірші ці набувають значно ширшого за суто поетичне значення.
До цього видання увійшли усі видані станом на зараз поетичні збірки С. Жадана, а саме: «Цитатник» (1995), «Пепсі» (1998), «Балади про війну і відбудову» (2001), «Історія культури початку століття» (2003), «У.Р.С.Р.» (2004), «Марадона» (2007), «Ефіопія» (2009), «Лесбійки» (2009), «Вогнепальні й ножові» (2012), «Месопотамія» (2014), «Життя Марії» (2015), «Тамплієри» (2016), «Антена» (2018), «Список кораблів» (2020), «Псалом авіації» (2021), «Скрипниківка» (2023).
Кіяновська М. Блискавка зустрічає воду і вітер / М. Кіяновська. ─ Київ, 2023. ─ 208 с.
Поетична книжка Маріанни Кіяновської – це не просто рефлексії на події сучасного етапу війни росії проти України, а цілісне ліро-епічне полотно, глибоко закорінене в українській і світовій культурі, від Вергілія і Шевченка – до пісень «Бітлз» і «Мертвого Півня». Збірка побудована як продовження її попередньої книжки «Бабин Яр. Голосами», бо війна – щоразу війна, геноцид – щоразу геноцид, боротьба з ворогом і віра у перемогу – це завжди боротьба з ворогом і віра у перемогу, навіть якщо все, що у тебе є, це - небо над головою, земля під ногами, ти сам, твій розум і твоє людське серце.
Книжка написана під час перебування авторки в Науковій колегії Берліна (Wissеnschaft skolleg zu Berlin) на стипендії Фонду пруської морської торгівлі (Stift ung Preussische Seehandlung) та на стипендії Фонду Марґи та Курта Мельґардів (Marga und Kurt Möllgaard-Stift ung).
Клеменсен О. Імена, що залишилися / О. Клеменсен. ─ Київ, 2023. – 96 с.
Справжнє ім'я Олаф Клеменсен - Олександр Клименко - український прозаїк, поет, художник, мистецтвознавець.
У новій книжці поет осмислює війну в контексті її зловісних намагань зруйнувати тендітну тканину імен усіх істот і речей, що є на Землі й становлять тонку божественну гармонію. Та марні її намагання: з вогню й попелу завжди постають імена, що залишилися - і силою животворного натхнення Бога вони іменують світ наново.
«Імена, що залишилися» – це про те, як Адам роздавав імена тваринам і рослинам в Едемі, як хтось вчиться імена відбирати, це про тих, хто загинули неназваними, поки Адам знічев’я блукав райським садком. Фрагменти реальності з фронтового життя не складають уже ні в які системи - календарів не існує, сам час себе вичерпав. Марічка, яка перерізає горло ворогу, не потребує собі двійника з Великого коду культури, вона сама собі – Богородиця. І коли перестає в його книжці працювати Великий Культурний Код, вишукані рафіновані ритми, притаманні поезіям Олафа Клеменсена, перетворюються на … крик… виття… Важко підібрати аналогію, та вона і не потрібна. Бо нарешті вірш відбирає мову в цієї книжки.
Гординя і безум митців, котрі пишуть вірші серед війни, гординя людей, які вирішили, що мають чим і як розказати про смерть і не останню зі смертей. Не намагайся перекричати автомат чи заговорити гармату, ти не зможеш імітувати їхню мову. Ти можеш стати нею - не мовою, зброєю. Не імітуй вибух гармати, стань гарматою. (І це слід читати буквально). Адам не забирає назад імен, що їх щойно роздав. У нього ще залишилося багацько імен про запас.
«стань степовою ракетою над лисичанськом
Будь
але не намагайся імітувати їхню потойбічну жорстоку щирість
не імітуй мову якою не володіють навіть ті хто тримає цю зброю в руках».
Кордоба Б. 3.3.3. / Б. Кордоба, Л. Самусь. – Львів, 2023. – 148 с.
Богдан Кордоба – письменник і засновник видавництва «UA Comix» (Ukrainian Assambley Comix), що спеціалізується на виданні українських коміксів. Найвідоміші проєкти: «Троє проти зла», «Хроніки Аптауна» і «Мор».
Комікс «3.3.3.» був створений на основі віршів Б. Кордоби, котрі автор написав упродовж 2022-2023 років і які стосуються здебільшого війни. Назва збірки «3.3.3.» - це команда залпового вогню для артилерії.
Б. Кордоба і Л. Самусь перетворюють комікс на справжню мальовану поезію. Втім, і це визначення не може повною мірою відобразити сутність коміксу «3.3.3.». Похмура мальовка, влучні кадри і слова, що б'ють у самісіньке серце, покажуть велич життя і смерті.
Цей комікс являє собою збірку з безліччю коротких, але дуже ефектних історій. Деякі з них, можливо, пов'язані між собою.
Поезія в мальописах, графічна поезія, мальована поезія - всі ці означення не є вичерпним поясненням того, чим власне є збірка «3.3.3.». Як команда для залпового вогню артилерії вона вистрілює і влучає - гучно, вивірено і впевнено, словами, штрихами і кадрами. Кількадесят коротких історій, які, можливо, є продовженням одна одної, або ж насправді весь цей час були однією історією.
Коробчук П. «Навій» / П. Коробчук. ─ Київ, 2023. ─ 128 с.
Павло Коробчук – письменник і музикант. Автор поетичних книжок «Хвоя», «Мерехтіло», «Динозавр», «Кайфологія», «Цілодобово» (з Б.-О. Горобчуком та О. Коцаревим), «Натщенебо», романів «Ключові клапани», «Море для шульги», книги оповідань «Священна книга гоповідань», а також, як Korobro, Павло є автором музичних альбомів Horobro, Zoovsim, Червонозем.
«ніхто не забуде майбутнє життя
ніхто не стане смиренним
чекаємо виходу з укриття
цілуємося під сиренами»
У новій книжці П. Коробчука зібрано його поезії останніх п'яти років. Війна та мирне життя. Літо й лютий. Фронт і тил. Пам’ять і передчуття. Тексти Павла сплітаються в полотно, на якому вимальовується загальний візерунок – усе наше життя, яким воно було, яким є зараз.
Навій – це вал у ткацькому верстаті, на якому тримається основа полотна. Того самого поетичного полотна, яке за допомогою слів творить поет. Кожен текст - нова нитка. І лише відступивши на кілька кроків, можна зрозуміти, яку картину вони разом складають.
Кривцов М. «Вірші з бійниці / М. Кривцов. ─ Київ, 2023. ─ 176 с.
У 2023 році у видавництві «Наш формат» вийшла перша збірка віршів М. Кривцова «Вірші з бійниці». У виданні вміщено світлини автора та записи поезій. Вона увійшла до списку найкращих книг 2023 року за версією PEN Ukraine.
Гурт Yurcash виконує пісні на вірші Максима: «Панівна висота», «Він в ЗСУ, вона в ТРО». А трек «Жовтий скотч» у виконанні гурту став саундтреком до фільму 2020 року «Наші котики».
Максим Кривцов пішов на війну добровольцем у 2014 році. Згодом працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і Veteran Hub. Після повномасштабного вторгнення росіян у 2022-му повернувся на фронт. «Далі» – позивний автора.
Війна загострює відчуття й усвідомлення. Вірші про війну наче кулі – вражають смертельно глибоко й залишаються в серці назавжди. Це точки перетину тих, хто на передовій, і тих, хто в тилу. Це містки для розуміння один одного.
33-річний Максим Кривцов загинув на фронті.
Лижов М. «ЯКОМОГА» (2023) / М. Лижов. ─ Брустури, ─ 448 c.
Український поет, перекладач, журналіст, кінорежисер, митець М. Лижов – автор чотирьох збірок поезії «Повінь душі» (1996), «Болевидобувна шахта» (2002), «Use Once and Destroy» (2020), «ЯКОМОГА» (2023).
«ЯКОМОГА» – це поетичний артбук Макса Лижова, створений у співпраці з художницею Мариною Дяченко, мистецький концепт, роман у хайку, де є канонічна природна лірика з її спогляданням, саторі, просвітленням, але більше експериментів, з ламанням канону і шаблонів, із панком і бунтом, Басьо і Лукашем.
«ЯКОМОГА» – перша збірка хайку за понад 10 років писання у цьому жанрі. У книжці все це стиснуто в один річний цикл: від Євромайдану до Альп, від карпатських вершин до археологічних розкопок. Втім, читається вона цілісно – як історична хроніка, інтимний щоденник, подорожні нотатки. Ця книжка мала вийти ще навесні 2022-го, у рік Сковороди. Але замість весни в Київ прийшла війна. Перед тим, як знову випала нагода таки довести це видання до друку, автор волонтерив і пів року служив на півдні у добробаті, не припиняючи фіксувати війну і життя у нових умовах. Ці хайку складають першу частину збірника.
На конкурсі «Найкращий книжковий дизайн 2023» видання отримало спеціальну відзнаку журі, а також увійшло у список найкращих українських книжок року за версією ПЕН.
«ЯКОМОГА» не лише римується з Перемогою (Слава Україні!), в артбуці закладено принципи життя і хайку: якомога менше слів, якомога більше сенсів.
Маринчак Н. Відчаєспинне. Поезії / Н. Маринчак ; графіка К. Зоркіна ; післям. К. Лукаша. ─ Харків, 2023. ─ 176 с.
Збірка віршів «Відчаєспинне» відомої української поетки Наталка Маринчак, про любов та війну, написана від 24 лютого 2022 року до 7 квітня 2023 року. Вона створена в Харкові під час найактивнішої фази перших 365 днів дев’ятирічної війни, що триває майже 400 років. До книжки входить 90 текстів та близько 26 ілюстрацій. Над збіркою працювала команда харків’ян, зокрема ілюстратором став художник К. Зоркін, видавцем – О. Савчук, автором післямови – К. Лукаш.
Відчаєспинне – потужні ліки проти відчаю, розчарування, безнадії. Допоміжний засіб мистецтва для переживання війни та подолання її наслідків. Основні діючі речовини – молитва за своїх; прокльон для ворога; шана тим, хто в окопах. А ще – любов, любов, любов…
Ця книжка для тих, хто прагне справжніх почуттів, якісного поетичного слова та естетичної зорової насолоди, воліє здобути перемогу над злом.
Міхаліцина М. Розламані люди / М. Міхаліцина. ─ Львів, 2023. ─ 72 с.
Вірші із цієї збірки написані до початку повномасштабного вторгнення, але війна там присутня – мовчанням, страхом, недопрожитим життям. Інша, з іншими досвідами переселення і втрат, про які не моглося говорити, які хотілося стерти з пам’яті, але вони нікуди не зникали, добували зі своїми носійками до самої старості. І вже вона розмикала їм вуста, гнала розповісти себе, незґрабно, хаотично, бодай для когось.
Ці тексти – намагання почути. Зафіксувати окремі слова та історії людей, місць, подій. Доповнені ілюстраціями авторки, де реальне переплетене з можливим, вони творять хистку атмосферу знайомого світу-який-зникає разом із літніми жінками, бабами, відунками кожного покоління.
Павлюк І. Танець Мамая: Вірші 2017-2022 років / І. Павлюк ; передм. Д. Дроздовського; худ. оформл. О. Завітайло. – Київ, 2023. – 288 с.
У передмові до видання зазначено, що представлена збірка поезій оприявнює один із ключових для української культури архетипів – «архетип Воїна-захисника, мудрого характерника, який стоїть на сторожі української землі».
Книжка містить філософську поезію високого художнього рівня: афористичність, екзистенційна глибина, формальна досконалість віршів, актуальність проблематики, гострота мотивів ‑усе це виявляє новаторство збірки, утверджує надзвичайну важливість такої поезії, котра розкриває українську ідентичність як ідентичність воїнів-захисників, які від століття до століття формували наратив опору. Книжка написана сучасною мовою, у ній поєднано філософську заглибленість у рефлексії про людину й Час, але також відчутно скептичний, іронічний, подеколи жартівливий погляд, який притаманний Мамаю.
Ця книга про війну. Поет не пише агіток, він створює легенду, призначену для читання в тилу й на фронті, в укриттях і в окопах, бо має і сердечні рядки про маму, кохану, рідний дім, душевні тривоги, переспіви з Біблії... вірш «Мамай», «Мінне», цілий розділ «Сирени і дзвони» із однойменним віршем, перекладений навіть китайською мовою і розповсюджений світом вірш про героїчний захист Маріуполя «Доля людства нині бродить в Україні» із рядками:
«Козаків нащадки б’ються. Умирають діти.
Апокаліпсис. Від смерті нема куди дітись.
Хто з ракетою приходить ‑ від ракети згине.
Маріуполь. Доля Людства в серці України».
Пантюк С. Зникома зима / С. Пантюк. ─ Вінниця, 2023.
Збірка поезій «Зникома зима» – дев’ятнадцята поетична книжка С. Пантюка. В ній присутні і традиційні для поета мотиви, і нові тексти про війну, учасником якої є сам автор від її початку. Вірші – різні, навіть еклектичні. Є висока патетика з алюзією до героїв Крут:
«…Україно, імени твого ради!»;
«…Тільки краплі крові густішатимуть,
вигранюючи святе
ймення України…».
Частина віршів збірки написана під Бахмутом, де автор воював разом з побратимами у найгарячіший період осені 2022 – весни 2023 рр. Окремий розділ книжки складають лінгвоекспериментальні тексти, в яких поет з гумором демонструє багатство й тонкощі рідної мови. За обкладинку взято фрагмент картини його близького друга - поета, прозаїка, художника та військового Бориса Гуменюка. Ілюстрації створила юна художниця Стефанія Андрусяк.
Сергій Пантюк – відомий український письменник, поет, перекладач, редактор, журналіст, громадський діяч і видавець, член Спілки письменників України, її секретар. Нині він головний сержант БПКР 23 окремого батальйону спеціального призначення Збройних сил України.
Поміж сирен. Нові вірші війни: збірка поезій / упорядк., передм. О. Сливинського ; худ. Д. Філіпова. — Харків, 2023. — 496 с.
Поетична антологія «Поміж сирен» – свідчення великої війни, що мала нас знищити й обнулити українську культуру. Під її обкладинкою зібрано кілька десятків нових віршів, написаних під час повномасштабної війни. Серед авторів – Сергій Жадан, Катерина Калитко, Любов Якимчук, Ярина Чорногуз, Павло Вишебаба, Ірина Цілик та інші. Ось як описує її упорядник О. Сливинський: «Увібравши голоси 59 сучасних українських поетів і поеток, ця збірка показує, якими ми стаємо в горнилі випробувань: сильними, вразливими, непереможними. Як документ, як свідчення, як поетична хроніка великої війни ця збірка мусить бути різноголосою, контрастною, трохи нерівною. Цими віршами говорить наш час».
Всупереч усьому ми вистояли, а наша поезія звучить надпотужно і щиро, руйнує мури, якими обгороджено душі, сягає сердець. Відкритих. Зболених. Чутливих. Сердець, які поміж сирен вчаться жити далі. Доки триває війна, ця антологія не може вважатися повною – нові вірші війни пишуть у ЗСУ поміж виїздами, в дорозі з гуманітарними місіями, в Україні та поза нею.
Пономаренко М. Книжка любові і люті. Поезія / М. Пономаренко. ─ Львів, 2023. ─ 88 с.
Твори, що увійшли до поетичної збірки «Книжка любові і люті», були написані у 2019-2022 роках – під час епідемії COVID-19, а потім повномасштабного вторгнення.
Це вірші про те, що тримає нас на поверхні, коли за всіма законами фізики та фізіології ми мали би вже потонути. Це про здатність вигрібати, коли течія тягне у відкрите море, вороже й повне хижаків. Це про уміння затримувати подих, коли накриває високою хвилею. Це про силу, що дозволяє побачити на горизонті маяк і попрямувати до берега. Це про сміливість пірнути углиб і знайти на дні мушлю – на пам’ять про цю подорож, якою би страшною і похмурою вона не була. І ще ця книжка про мистецтво співати і сміятися - навіть у темній крижаній воді.
В оформленні збірки художниця К. Забродська пішла на несподіваний експеримент. Ілюстрації створені за допомогою штучного інтелекту Midjourney, адже глибина й багаторівневість творів Марини Пономаренко здатна торкнутися не лише живих сердець, а й штучного розуму.
Смірнов В. Чорно-білий щоденник з червоними крапками: римами про війну / В. Смірнов; дизайн та оформл. Д. Портненко. ─ Дніпро, 2023. ─ 168 с.
У книзі поет висловив гаму своїх почуттів та емоцій, які викликані жахами війни. Вірші Віктора Смірнова відрізняються чесністю, гостротою та дивовижною точністю в описі подій, що відбуваються.
Його збірка – «це щоденне життя. На початку агресії, в березні 2022 року, коли по нас сильно гатили, не було в громаді світла, газу, води, ми жили при свічках, тоді ввесь світ став чорно-білий, і тоді почав писати «Чорно-білий щоденник війни». До збірки увійшли саме березневі вірші, з перших днів великої війни.
«До речі, спочатку я написав два вірші російською, а потім народились слова рідною мовою. З того часу повністю перейшов на українську, не можу вже писати російською. Не з політичних міркувань, чи так модно, я так відчуваю і рима вже не складається російською. У цій збірці тільки два вірші російською, а майже 200 – українською».
Чорногуз Я. «[dasein: оборона присутності]», 2023. ─ 112 с.
Ярина Чорногуз – поетка, бойова медикиня та розвідниця, авторка поетичної збірки «Як вигинається воєнне коло», написаної після чотирьох років в українській армії – ротацій у «Госпітальєрах» і служби в розвідувальній роті батальйону морської піхоти.
Поезії Ярини Чорногуз – це своєрідні листи з фронту, листи з передової, де ти не знайдеш опису бойових дій чи переліку звільнених територій. Це листи про біль від утрати загиблих побратимів та посестер, листи про буття на війні тут і зараз, про усвідомлення та прийняття власного вибору піти воювати, листи про те, як виглядатиме світ після всього цього болю, що розриває зсередини. Листи про те, як виглядає оборона твоєї присутності в цьому світі.
Ці тексти Ярина написала за останні півтора року ротації на фронті, значна частина якої припала на повномасштабну війну. «У цій добірці, –пише Ярина, – промовлятиме моя пам’ять про Скадовськ і морське узбережжя Херсонщини, Сєвєродонецьк та Маріуполь, висоти над Новоайдаром, дорогу Бахмут-Лисичанськ і села по той бік Сіверського Дінця, річки, яка стала українським Стіксом. І всі вони відчуваються мені як ще одна мала батьківщина, бо вони переміряні нашими кроками вздовж і впоперек. Деякі вільні й оборонені, більшість з них – ще належить звільнити».
«Поезія – це моя медитація. Не всім близька, далеко не всім зрозуміла, місцями надто особиста, місцями надто далека й філософічна, але в ній точно є моя правда про смерть, любов, межу, на якій стається пізнання. Такий собі трикутник війни», – пише Ярина.
Серед книг, які можно читати онлайн значне місце займає збірка «Голоси війни: 100 віршів про війну в Україні»
Голоси війни випливають серед темних сторінок історії, між крапельками крові та сльозами. Вони несуть з собою біль і страждання, складають печальну симфонію переживань і незгасаючої надії. В українській землі, де кожна доріжка пройшла через випробування, зіткані слова війни, у віршах її поетів, знаходячи світло й силу.
На цих сторінках збережені спогади тих, хто не мовчав, хто звелів стиснути кулаки, хто зміг перетворити тугу на магію слів. Сто віршів, сто сердець, сто перекликань великої душі народу, що стоїть на вістрі свободи.
Кожен поет вносить свій внесок у цю збірку, намагаючись відтворити власне бачення війни, власну розмову зі смертю і вічністю. Кожен вірш - це крик душі, спроба уловити те, що неуловиме. Ці сторінки стають свідками великого роздуму, безмежної туги і невичерпної любові до рідної землі.
Усередині цієї збірки – персональні історії, колишні битви і сучасні сутички, життя, що виплітається з-поміж руїн, і мрії, що перекочуються крізь час. Кожна сторінка становить пам'ять, пам'ять про боротьбу та надію, пам'ять про тих, хто віддав своє життя за свободу і гідність.
Ці сто віршів – це вічна пам'ять про війну в Україні, про її героїв і мучеників. Вони стануть голосами, що перепливають через покоління, нагадуючи про нашу обов'язковість боротися за свободу й мир.
«Голоси війни. 100 віршів про війну в Україні» – це не лише збірка поезій, це спогади, це пісня душі, яку неможливо забути. І нехай ці голоси розбудять у нас мужність та миролюбність, щоб жодна війна не проливала більше крові на нашій святій землі.
Голоси війни: 100 віршів про війну в Україні.
Укладач: О. Михайленко
