Життя – як спалах: поет, учений, борець Олег Ольжич (1907–1944)

Видатний український письменник, політичний діяч, один із керівників руху опору в Україні, провідник ОУН, учений-археолог зі світовим ім’ям Олег Олександрович Кандиба (Олег Ольжич) народився 21 липня 1907 року у місті Житомир.

Його батько – Олександр Іванович Кандиба – визначний поет доби українського державного відродження, що публікував свої твори під псевдонімом Олександр Олесь,  мати – вчителька французької мови Віра Антонівна Свадковська. Хлопчик зростав у люблячій сім’ї, в атмосфері культурної родини з давнім козацьким корінням. Чув удома частіше поетичну мову ніж прозову. Засинав під ніжну батьківську колискову, а їх було близько 150, які згодом читались і співались по всій Україні. Змалку він відрізнявся особливими здібностями: чудово малював, грав на піаніно та скрипці; у три роки за допомогою батька почав читати, вивчати іноземні мови і знав їх не менше дев’яти; у п’ять – написав невеличку п’єсу на три дії про козацькі часи і сам її проілюстрував.

Шкільну освіту Олег здобував у Пущі-Водиці під Києвом, куди переїхала сім’я в 1909 році. Батько працював ветеринаром на Дарницькій скотобійні та продовжував писати, а у 1919 році цілком присвятив себе поетичній творчості і боротьбі за незалежну Україну. У лютому 1918 року батька заарештували, він дивом не потрапив під розстріл. Покинувши територію України, Олександр Іванович виїжджає в Будапешт як аташе з питань культури Української Народної Республіки. Читати далі.