"Кращий вінок безпомилковому саперу...": презентація 2-ї частини Каталогу екслібрисів М.А. Ємельянова (493-є ювілейне засідання)

24 лютого 2017 року відбулося ювілейне засідання, присвячене 50-річчю Херсонського міського клубу любителів книги «Кобзар».
Михайло Андрійович Ємельянов очолював Херсонський міський клуб любителів книги «Кобзар» більше 30-ти років, тому не дивно, що основним доповідачем на ювілейному засіданні була Наталія Якимівна Кольцова – укладач каталогу в двох частинах «Коллекция экслибрисов М.А. Емельянова в собрании Херсонского областного художественного музея им. А.А. Шовкуненко».

На ювілейному засіданні клубу вона представила другу частину каталогу, яка нещодавно вийшла в світ. Це видання стало результатом величезної науково-дослідницької роботи по катологізації зібрання книжкових знаків, подарованих М.А. Ємельяновим Художньому музею ім. О.О. Шовкуненка в 2014 році. Колекцію музею поповнили близько 600 власницьких ярликів, виконаних у II пол. XX століття російськими, українськими та європейськими майстрами.

В останньому випуску каталогу «Коллекция экслибрисов М.А. Емельянова…» представлені книжкові знаки, виконані всесвітньо відомим графіком, майстром екслібриса Олексієм Іларіоновичем Юпатовим, а також «Ленініана», яку М.А. Ємельянов збирав протягом багатьох років.

Свій вступ до каталогу Н.А. Кольцова закінчила добрими словами про дарувальника колекції: «Життя людське неймовірно швидкоплинне. Пішов у вічність Михайло Андрійович Ємельянов. Але його колекція екслібрисів, зібрана зі знанням справи і величезною любов'ю, продовжує працювати і відкривати свої таємниці, замінюючи сухі історичні довідки щемливими оповідками про долі людей та їх бібліотек. Девіз, якого свято дотримувався збирач – «Sibs et Amicis» («Собі і друзям») – і є власницьким знаком самого життя чудового колекціонера і мецената Ємельянова Михайла Андрійовича».

Робота по розшифровці інформації, зашифрованої в екслібрисі, дуже трудомістка і копітка, тому хочеться подякувати Наталії Якимівні Кольцовій за її подвижницьку працю. І за ті два примірники, які вона передала в дар Херсонській обласній науковій бібліотеці ім. О. Гончара від Художнього музею ім. О.О. Шовкуненка.

Наталії Якимівні гріє душу відгук про каталог незаперечного авторитету в галузі книжкових знаків – Якова Бердичевського, опублікований в альманасі «Библиофилы России» (№12. 2016):

ПОДВИГ САПЕРА

Яков Бердичевский

Странное, казалось бы, название возникло, но оно слышится наиболее верным, точным и объемным.

В самом начале 1960-х годов отправился я в служебную командировку в Херсон. Да в тот самый, где почти за полтораста лет до моей поездки «летала пресловутая саранча». Признаться, Херсон меня не радовал и виделся одним из самых тупых углов екатерининской Новороссии – советской Украины. О Херсоне я знал лишь бурлюковские «арабески», да то, что в 1920-х годах местным собирателем С.А. Сильванским были изданы две экслибрисоведческие, «столбовые» по тем временам работы. И все же я знал по опыту, что и в Херсоне могут возникнуть некие сюжеты, которые принесут радость не только неожиданных встреч, но и более реалистические результаты в виде каких-либо библиофильских находок. Читати ще.

ЯК ЦЕ БУЛО...

Оскільки засідання було ювілейне, то не дивно, що за переглядом фотохроніки життя клубу за півстоліття та святковим чаюванням, неможливо було не згадати про те, як це було...
Офіційна історія клубу почалася в 1966 році. Але його реєстрації передували два роки становлення. Якщо бути більш точним, створення клубу почалося з виставки книг на судноремонтному заводі ім. Куйбишева.

Виставка відбулася 4 березня 1964 року і була присвячена 400-річчю російського друкарства. Книги зі своїх бібліотек надали і розповідали про них Володимир Бистров і Михайло Горлов. На виставці також був присутній книголюб і збирач екслібрисів Михайло Ємельянов.

8 березня 1964 року в газеті «Наддніпрянська правда» була опублікована стаття М.А. Ємельянова про вищезгадану виставку рідкісних і чудових видань. На цій виставці, по суті, і відбулося знайомство херсонських аматорів книг. Шляхетна пристрасть до колекціонерства рідкісних і цікавих видань об'єднала цих людей і спонукала до частих зустрічей для бесід про книжки, з яких і зародилася думка про створення в Херсоні клубу книголюбів. Виникненню клубу сприяли також відкриття Будинку книги і букіністичного магазину.

Це був початок, а потім – п'ять десятиліть плідної роботи: підготовка і читання доповідей і повідомлень, бурхливе обговорення придбаних книжкових новинок, обміни книгами, зустрічі з цікавими людьми, виїзні засідання. Сім'я книголюбів росла: сюди приходили ті, для кого просто прочитати цікаву книгу – мало! Але за ці кілька десятиліть і багато хто пішов назавжди – в інший світ.

Вся діяльність представлена в збірниках «Хроники работы клуба», що виходили кожне десятиліття, а також у книзі Михайла Андрійовича Ємельянова «40 лет служения книге» – багаторічного його голови, відомого бібліофіла-пушкініста.

У секції бібліофілів, організованій і очолюваній В.А. Бистровим, були прочитані деякі, складні за своєю суттю, елітні бібліофільські доповіді. Крім цього, читалися доповіді, присвячені екслібрису; чимало з них були прочитані Володимиром Андрійовичем Бистровим за матеріалами його унікальної для Херсона колекції.

У січні 1999 р. у клубі відбулася зміна керівництва. Голова клубу М.А. Ємельянов і керівник секції бібліофілів В.А. Бистров передали кермо влади. Кожен з цих бібліофілів присвятив Її Величності Книзі 50 років свого життя, з яких 33 роки – безкорисливе служіння книжковій культурі Херсона.

На посаду голови було обрано Євгена Олександровича Потапова. Пізніше було змінено назву клубу, тепер він називається Херсонський міський клуб друзів книги «Кобзар».
У січні 2006 року Головою клубу одноголосно було обрано Замараєву Ірину Володимирівну. У цьому почесному званні вона перебуває і понині.