Прикметник. Правопис
План-конспект заняття з теми: «Деякі правила правопису прикметника»
Епіграф
Словом можна вбити і оживити,
поранити і вилікувати,
посіяти тривогу й безнадію,
розсіяти сумнів і засмутити,
викликати посмішку і сльозу,
надихнути на працю.
В. Сухомлинський.
І. Організаційний момент. Актуалізація роботи.
Прочитайте епіграф до сьогоднішнього заняття.
ІІ. Складання мовного портфоліо «Прикметника»:
Складіть портфоліо (презентацію) прикметника за такою схемою:
|
|
ІІІ. Відгадайте загадки, у яких використовуються прикметники:
Загадки:
- Голуба хустина, жовтий клубок;
По хустині качається, людям усміхається. - Золотий пішов, а срібний прийшов.
- На долину, на поділ
Ліг великий сивий віл.
Надійде теля червоне –
Геть того вола прогоне. - Серед двора-двора
лежить червона сковорода.
5. У зеленім кожушку
в костяній сорочечці.
Я росту собі в ліску,
Всім зірвати хочеться.
IV. Правопис прикметників.
Не з прикметниками
Частка не пишеться р а з о м:
1. З прикметниками, якщо слово без не- не вживається: невсипущий, негайний, непохитний, недбалий, невблаганний.
2. З прикметниками, коли утворюються нові поняття, які можна замінити синонімами (близькими за значенням словами): небагатий (бідний), неважкий (легкий), негарний (поганий).
3. У складі префікса недо-, який означає дію у неповній мірі: недозрілий.
Частка не пишеться о к р е м о:
1. З прикметниками при протиставленні: не близький, а далекий; не радісний, а сумний.
2. З прикметниками, якщо вони мають пояснювальні слова з ні або далеко, зовсім, аж ніяк: нікому не відомий, ні до чого не здатний, далеко не приємний, зовсім не виконаний, аж ніяк не старий.
Подвоєння у прикметниках
Подвоєні букви в сучасному українському письмі вживаються для того, щоб позначити:
- два однакові приголосні звуки на межі значущих частин слова;
- подовжені м’які приголосні звуки, що виникли між голосними у корені.
Подвоєння відбувається:
1. При збігові двох однакових приголосних:
- на межі префікса і кореня: беззубий, беззахисний;
- на межі кореня і суфікса: докорінний, неписьменний, щоденний, осінній, ранній;
2. У наголошених прикметникових суфіксах -енн-(ий), -анн-(ий), -янн-(ий), що вказують на міру, більшу, ніж звичайна, або на можливість чи неможливість виконання дії: здорове'нний, невблага'нний, страше'нний, незрівня'нний, незліче'нний.
3. У прикметниках-старослов’янізмах: огненний, благословенний, блаженний, окаянний, священний, мерзенний.
4. У словах старанний (хоч старатися), притаманний, захланний.
Подвоєння не відбувається:
- У прикметникових суфіксах -н-, якщо основа закінчується на будь-який
інший звук, крім -н: реформа – реформений, дерево – дерев’яний.
3. У прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: шалений, жаданий, буквений, потомствений, морквяний, лебединий.
Порівняйте: Нездо'ланий – нездола'нний, неоці'нений – неоціне'нний, неприми'рений – непримире'нний.
Тренувальні вправи. Прочитайте речення. Знайдіть і поясніть у виділених словах орфограми.
І. 1. Згасає день, скінчилась денна [день] праця. (В.Сосюра.) 2. Сріблистий місяць тихо чарівне світло лив на сонну [сон] землю. (І.Франко.) 3. Ключ угорі журавлиний [журавель] рідною мовою кличе у невідомі краї. (М.Рильський.) 4. Тяжко ревнули широкими горлами чавунні [чавун] гармати. (О.Довженко.) 5. Студений [студити] вітер б'є в холодні [холод] вікна, і олов'яний [олово] важко дише став. (М.Рильський.) 6. Благословéнні мир і праця на цій оновленій [оновити] землі. (М.Рильський.) 7. Народ непоборен повік, нездолáнна повік його сила левина [лев]. (М.Рильський.) 8. Од слів простих незнана [знати] сила в липневу лине темноту. (В.Сосюра.) 9. Огні незлічéнні, мов стрічки огнéнні, до моря спускаються з міста. (Л. Українка.) 10. Ми тихо стояли, дивились, як ясно на темному морі незлічені світла сіяли. (Л. Українка.)
ІІ. Визначте, у яких словах подвоюються букви.
Бездога(н)ий, лави(н)ий, скаже(н)ий, освітле(н)ий, анте(н)ий, огне(н)ий, страше(н)ий, вогня(н)ий, олов'я(н)ий, щепле(н)ий, орли(н)ий, лату(н)ий, однозмі(н)ий, височе(н)ий, адресова(н)ий, електро(н)ий, незбагне(н)ий [якого не можна збагнути], реформе(н)ий, тьмя(н)ий, незнище(н)ий [неможливість знищити щось], умотивова(н)ий, ешело(н)ий, єди(н)ий.
ІІІ. Розкрийте дужки. Визначте, у яких словах подвоюється н.
1. Сірі султани пилюки, звихре(н)ої конем, осідали на скоше(н)ій стерні. (Г. Тютюнник.) 2. У серцях палає ю(н)ості вогонь. (Л.Дмитерко.) 3. Наш рідний край справді благослове(н)ий край. (Л. Українка.) 4. Зоря, і сад, і спів пташиний, і щастя сльози на очах. (В.Сосюра.) 5. Конопля(н)им чадом пахнуть береги. (Г. Тютюнник.) 6. В моєму серці стільки ще пісень, ще стільки слів несказа(н)их у серці. (В.Сосюра) 7. Історія – це святая святих народу, недоторка(н)а для злодійських рук. (О.Довженко.)
ІV. Робота з текстом. Вставити пропущені прикметники.
Тихий … ранок. Світає. Дрімає … берег моря. Таємниче перешіптуються піщинки. Спокійно котяться … … хвилі. Може, несуть вони новину з дна …? Може, розповідають свої … сни, як саме море? Небо віддає блакиттю. Стає воно … і … , ніби оксамит. Хмаринки, як … зайченята, непомітно зникають. … вітерець проноситься над морем. Настає … … ранок. Ранок на морі (літній, зачарований, теплий, морський, таємний, світлий, прозорий, пухнастий, лагідний, прекрасний).
V. Підсумки уроку.
VI. Домашнє завдання. Вивчити правила. Доробити завдання. Перекласти текст українською мовою. Порівняйте правопис нн у російській та українській мовах.
1. Разве не прекрасна каждая травинка, наполненная пахучим соком? (К. Паустовський.)
2. В конце января, овеянные первой оттепелью, хорошо пахнут вишневые сады. (М.Шолохов.)
3. Море все в живых белых пятнах, словно бесчисленные стаи птиц опускались на его синюю равнину. (Максим Горький.)
4. Он видел небо, голубое, бездонное. (Б.Полевой.)
5. Возле леса, на горе, дремал с закрытыми ставнями старый деревянный дом. (М.Гоголь).
Творче завдання:
