Третя та четверта відміни іменника

План-конспект заняття

І. Організаційний момент. Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Розвиток зв’язного мовлення. Складіть діалог з теми «Прийшла зима».

ІІІ. Граматика. Правопис іменників.

Поставте іменники у родовому відмінку:

Учень, плащ, Червоний Яр, Володимир, викладач, понеділок, долар, поршень, мед, спирт, гурт, колектив, універмаг, карниз, майданчик, аврал, біг, кашель, шум, жанр, Амур, памфлет, Кавказ, живопис, випадок, побут, Алжир, міст, комітет, термін, вал, рахунок.   

Відмінювання іменників ІІІ відміни

• У родовому, давальному, місцевому однини та називному і знахідному множини іменники мають однакове закінчення -і не було розкоші (родовий однини); жити у розкоші (місцевий однини);
• в орудному відмінку однини перед закінченням -у (-ю) подовжується кінцевий приголосний основи, якщо у початковій формі слова він стоїть після голосного: ніччю, сіллю, подорожжю, тінню.

Якщо у початковій формі іменника в кінці основи два приголосні звуки, то подовження не відбувається: радістю, рішучістю, приязню.

Після літер б, п, в, м, ф, р перед закінченням -ю ставиться апостроф: кров'ю, любов'ю, матір'ю;

- кличний відмінок в однині має закінчення -е: радосте, любове.

Зразки відмінювання іменників ІІІ відміни

Особливості відмінювання іменників IV відміни:

• наявність в усіх відмінках однини і множини, крім орудного однини, суфіксів -ат-,-ен (ведмежати, тімені) і -ят (теляти, хлоп'яти);
• форма знахідного відмінка однини однозвучна із формою називного: курча, ягня, порося, вим'я;
• -у знахідному відмінку множини іменники – назви істот мають паралельні форми: купити курчат і курчата, доглядати немовлят і немовлята;
• в орудному відмінку однини іменники втрачають суфікси -ат (-ят), закінчення -ам (-ям) приєднується до кореня: курчам, ягням;
• іменники із суфіксом -єн- мають паралельні форми: ім 'ям і іменем, вим 'ям і вименем;
• кличний відмінок аналогічний із називним: маля, лоша, ведмежата.

Зразки відмінювання іменників IV відміни

IV. Практикум.

Провідміняйте слова: немовля, порося, зелень, подорож, коліща, тім'я.

V.  Домашнє завдання. Повторіть правила відмінювання іменників ІІІ та IV відміни.

Перекажіть текст.

ЛІСОВА СТОРОЖКА

Як одспіває хурделицями зима, як віддзвонить вона ожеледцем, і сонечко вгріє землю та води, збирається Данило Коряк до лісу, до своєї сторожки.

Збирається Данило довго, бо треба йому взяти з собою чимало всякого начиння. А зібравшись, вирушає в дорогу, кликнувши за собою малого, проте бідового песика Кузьку.

За зиму сторожка — хатка об однім віконці й під соломою — постаріла, дужче вгрузла в землю, стоїть під самісінькою горою серед грушевого та черемхового цвіту, як вулик. Кузька оббігає її кругом, шкребеться лапами в низьке віконце, що немовби вицвіло за зиму, тоді кидається під поріжок до свого кубла. Але там вогко, сіно пахне цвіллю, дошки — грибком і трухлявиною. Незатишно.

Тим часом підходить Данило, скидає з плечей лантух на лямках з мотузка, знімає і ставить під стіну сторожки рушницю, одмикає двері, промовляючи до Кузьки:

— Ну, от ми й дома, Кузько. Тепер будемо хазяйнувати вдвох...

У сторожці сутінь та вистояний за зиму холод, що причаївся тут ще з осені. Кузька хутко обнишпорює темні покутки й натрапляє на своїх давніх знайомих: залізні граблі, лопату, сапу, ящичок з цвяхами, що пахнуть іржею, старий розплесканий молоток та коритчатка з насінням, від яких сходить дух берези, дубка й сосни.

Данило виносить на сонце стару ковдру, щоб теплий вітерець вивіяв з неї холод.

Так починається лісове життя Данила та Кузьки (Гр. Тютюнник).

Бесіда за змістом тексту

• Визначити, про що розповідається в тексті. З’ясувати тему й основну думку висловлювання.
• Що виражає заголовок тексту?
• Скласти план тексту.

• Виділити в тексті опис.
• Дібрати синоніми до слова хурделиця.

Перекладіть текст українською. Допишіть закінчення тексту.

Энциклопедия – это вселенная, расположенная в алфавитном порядке

Есть хорошее слово «почему». С него начинается любое открытие. Чем чаще вы задаете этот вопрос и находите ответ, тем образованнее вы становитесь. А помочь вам найти ответ практически на любой вопрос помогут словари и энциклопедии.

Что означает слово «энциклопедия»? Мы настолько привыкли к этому слову, что произносим его, не задумываясь. «Энциклопедия» - греческое слово. А перевести его можно как «обучение по всему кругу знаний». Энциклопедия как жанр научной или научно-популярной справочной литературы имеет определенные особенности. Популярность изложения, рассчитанная на широкий круг читателей, должно сочетаться с научной четкостью и логикой изложения материала. Недопустимо небрежное, приблизительное, одностороннее освещение явлений и фактов.

Этим энциклопедии отличаются от других видов научных изданий, в которых такие материалы могут приводиться в авторской концепции. Языку энциклопедии свойственны краткость, четкость, лаконичность формулировок, избегание узкопрофессиональных терминов, профессиональных жаргонизмов, разговорных и просторечных слов, вводных слов и оборотов, эмоционально окрашенных оценок, чрезмерного количества сокращений.

В зависимости от объема, энциклопедии условно разделяют на большые (более 12 томов), малые (7-12 томов), короткие (4-6 томов) и 1-3-томные, которые преимущественно называют энциклопедическими словарями или справочниками. Способ организации энциклопедии важен для удобства ее использования в качестве справочной литературы. Исторически сложились два основных способа организации энциклопедии: алфавитный и систематический (иерархический).

Современные средства накопления и обмена информацией создают все новые способы для сбора, проверки, обработки и подачи информации. Такие проекты как Википедия служат примером новых форм энциклопедии, в которых дополнение и извлечение информации предельно упрощено. Онлайновые энциклопедии облегчают поиск информации, например, позволяют искать по ключевым словам.