Яковлєва В. В бібліотеці

                     Яковлєва Віра

     В бібліотеці

Лупцює дощ, чи сипле сніг,
А може, й сонячно надворі,
Сиджу серед священних книг,
Живу життям чужих героїв.

Я відкриваю таїну,
Штурмую все нові фортеці,
І оголошую війну
Тим, хто не був в бібліотеці.

Мов королівна, серед книг,
В сузір'ї геніїв-поетів.
Нам рідне слово — оберіг,
В нім — чари мрій і подих злетів.

Нехай завидують мені:
Кохаюсь в слові, де, як в морі,
Пливуть поеми-кораблі
І рими-чайки вслід за мною.

Тож захищатиму я скрізь
Не телевізор кольоровий,
А серця обласного зріз,
Співучу українську мову.