1. Життя серед книг: з історії приватних бібліотек

Вже на перших етапах існування книги у людини виникло бажання мати книгу в своєму будинку. Історично особисті бібліотеки виникли раніше бібліотек громадських, і про це свідчать різні історичні джерела. "Бібліотека існує не тільки, щоб поширювати знання. Кожна бібліотека сутністю своєю заохочує приносити знання і в будинок. Чи можливо уявити собі освічений будинок без книг? Якщо ви візьмете навіть дуже давні зображення внутрішності будинку, ви знайдете в них і твори мистецтва, і книги ... Але дух людський завжди відчував, що знання може бути придбане не тільки в громадських місцях, але закріплення знання відбувається саме в тиші будинку, - писав М. Реріх, роздумуючи про роль домашніх бібліотек. - Справжня книга не може бути прочитана лише один раз, що істина і краса книги вбираються поступово, а сходження знання здійснюється в години мовчання, на самоті, коли ми можемо зосередити всю нашу пізнавальну сутність на істинному значенні писань".
Історія приватних (домашніх) бібліотек знає різні типи книжкових зібрань, зумовлені як особливостями того чи іншого етапу розвитку суспільства, так і національними, соціальними, професійними, психологічними, інтелектуальними рисами її власників. Час вносить ті чи інші риси в характер приватних бібліотек. На зорі книжкового колекціонерства спостерігалося прагнення до створення універсальних бібліотек, які вмістили б у себе всі самі значні писемні пам'ятки. Потім, у міру поширення книги, приватні бібліотеки все більше диференціюються; складається тип бібліофільського зібрання і робочої, дослідницької, творчої бібліотеки вченого, письменника, філософа. Але найпоширенішим особистим книжковим зібранням у всі часи була бібліотека, що збирається просто з любові до читання, з прагнення оточити себе "духовними наставниками і друзями".
Разом з тим можна стверджувати, що кожна приватна бібліотека індивідуальна, неповторна, як неповторна особистість кожної людини. Особливо значущі відомості про склад і особливості приватних бібліотек знаменитих людей, так як вони дозволяють простежити духовну еволюцію людства в її вершинних виявах. Вивчення приватних бібліотек дає багатий і цікавий матеріал не тільки для історії книжкової культури свого часу, але і дозволяє дізнатися про особисті якості їх власників, про їхні зустрічі і роботу, прагнення і творчий пошук, про виникнення нового знання.
Систематизованого викладу історії приватних бібліотек у вітчизняному книгознавстві не існує. Найбільшу увагу дослідників привертали бібліофільські зібрання та історія вітчизняного бібліофільства в цілому. Значна кількість різноманітних робіт присвячена приватним бібліотекам відомих діячів науки і культури (наприклад, бібліотекам М. В. Ломоносова, В. А. Жуковського, Вольтера і т. д.). В останні роки активно вивчається історія приватних бібліотек на регіональному рівні: в дослідженнях такого роду простежуються долі бібліотек представників різних станів і професій (бібліотеки духовенства, чиновників, поміщиків, купців і т. д.). Прикладом такого роду досліджень може слугувати робота «Особисті бібліотеки Півночі Росії (кінець XVIII - початок XX століття)» А. А. Бровіної та Л. П. Рощевської. Основна частина матеріалів з історії приватних бібліотек представлена ​​приватними дослідженнями окремих особистих зібрань або окремих екземплярів зібрань, що зберігаються в архівах, музеях, бібліотеках. Читати ще.

	Колекція Петра Івановича Орлика : каталог / Сост. Нiколенко Л. I. - К. : НПБ України, 2000. - 60 c. Даний каталог вміщує видання, зібрані професором Київського педагогічного університету ім М. Драгоманова українським літературознавцем П. І. Орликом (1929-1993), що зберігаються в Національній парламентській бібліотеці України. Колекція видань нараховує 212 документів, в яких переважно розкриті малодосліджені сторінки української літератури 20-30-х років XX століття.
	Зубкова Н. М. Архів і бібліотека видатного діяча українського просвітництва Б. Д. Грінченка : з фондів НБУВ / Н. М. Зубкова; А. Дубровіна (відпов. редактор). – К.: НБУВ, 2008. – 178 c. У виданні здійснено джерелознавче і книгознавче дослідження архівної та бібліотечної спадщини видатного діяча українського просвітницького руху України кінця ХІХ – початку ХХ ст. Б.Д. Грінченка. Архів та книжкове зібрання Б.Д. Грінченка розглянуті як комплексне культурно-історичне явище, вивчені їх місце й роль у формуванні духовності українського суспільства. Визначено шляхи впровадження Б.Д. Грінченком ідеї народної просвіти через розвиток національної мови, його внесок у теорію та практику бібліотечної і видавничої справи в Україні.
	Ціборовська-Римарович І. О. Родові бібліотеки Правобережної України XVIII століття (Вишневецьких - Мнішеків, Потоцьких, Мікошевських): історична доля та сучасний стан : монографія / І. О. Ціборовська-Римарович ; наук. ред. О. С. Онищенко. - К. : НБУВ, 2006. - 396 с. Монографію присвячено історії трьох родових шляхетських бібліотек, які постали в Україні у XVIII ст. – князів Вишневецьких – графів Мнішеків із Вишневецького замку, магнатів Потоцьких із Тульчинського маєтку та шляхтичів Мікошевських із Трусилівки на Волині – і формувалися під впливом ідей доби Просвітництва. На широкій джерельній базі вперше проведено комплексне історико-книгознавче дослідження вказаних книгозбірень, яке включає бібліографічну й історико-книгознавчу реконструкцію складу фондів, окреслення шляхів їхнього комплектування, ролі та функції родової бібліотеки і книжкових зібрань.
	Булатова С. О. Книжкове зібрання роду польських магнатів Яблоновських у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : [монографія] / С. О. Булатова ; відп. ред. Л. А. Дубровіна. - К. : НБУВ, 2006. - 334 с. Монографію присвячено історії бібліотечного зібрання роду польських магнатів Яблоновських, що зберігається в фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Висвітлюється походження, формування та розвиток зібрання протягом ХVІІ - ХХ ст. у періоди приналежності його різним представникам роду Яблоновських, встановлено їхні науково-культурні уподобання та зв'язок з наповненням книжкового фонду. Приділяється увага реконструкції складу зібрання в різні періоди, аналізу шляхів комплектування та його історико-культурному значенню.
	Удод Н. Книжкова колекція Митрополита Флавіана - історичне минуле і сьогодення // Історичний журнал. – 2009. - № 4. – С. 59-71.
	Соколов В. Природничо-наукова книга в зібраннях козацької старшини в Україні у XVIII ст. / В. Соколов // Бібліотечний вісник. – 2000. – № 4. – С. 34–36.
	Черніков В. Олександр Сільванський – останній літописець старого Херсона // Константи : альм. соц. дослідж. / редкол.: В, К. Коробов (голов, ред.) та ін., ред. Рада : А. В, Карпова та ін. - Херсон : ХМД. - № 1 : Архів і людина, - 2006. - С. 106-112.
	Зленко Г. Доля бібліотеки професора Дегурова // Науковий світ. – 2010. - № 5. – С. 14-15.
	Миронець Н. Р. Доля книжково-рукописного зібрання українського культурного діяча барона Ф. Р. Штейнгеля // Бібліотечний вісник. – 2003. - № 3. – С. 32-36.
	Дениско Л. Екслібриси Василя Івановича Клочкова / Л. Дениско // Вісник Книжкової палати. - 2003. - № 3. - С. 29-30.