«Ім’я, загублене в архівах»

«…з кримінальним кодексом у руках можна, не знаючи суспільного,
або державного устрою того або іншого народу…
скласти правильне поняття a priori  про цей устрій,
якщо не в подробицях, то в головних його рисах і засадах.
Кожна основна риса або принцип даного суспільства неодмінно
знайде відповідний вираз у кримінальних законах»
О. Кістяківський

26 (14) березня 2013 року виповнюється 180 років від дня народження  видатного українського вченого-юриста, автора численних праць з кримінального права, історії права та судоустрою  України та Росії, археографа і громадського діяча Олександра Федоровича Кістяківського.
Представник української культури другої половини XIX століття був членом «Старої громади», соратником М. П. Драгоманова, В. Б. Антоновича, О. П. Куліша, М. І. Костомарова. В своїх наукових працях досліджував розбудову правової системи, утвердження в суспільному житті моральних цінностей та правових норм.
Погляди Кістяківського на шанування гідності й прав людини, соціальні гарантії економічних, політичних, культурно-національних потреб сьогодні не лише становлять інтерес, й мають фундаментальне значення для розвитку демократичної Української держави.
Крім професійної юридичної, була у О. Ф. Кістяківського одна невід’ємна частина життя – громадська. І хоч вона спричиняла неприємності на службі, він не полишав її ніколи.
Приїхавши до Санкт-Петербургу, Олександр Федорович працював у департаменті Міністерства народної освіти, виконував обов’язки помічника головного редактора журналу «Основа», який видавав В. М. Бєлозерський у 1861-1862 рр. У цьому виданні було надруковано його статтю «Характеристика російського і польського законодавства про кріпосне право стосовно Малоросії».
Повернувшись до Києва, О. Ф. Кістяківський стає активним учасником місцевої «Старої громади», Історичного товариства Нестора-літописця при Київському університеті, товаришує з громадськими діячами В. Б. Антоновичем, П. П. Чубинським, О. Русовим, М. Драгомановим. В цей час він багато працює: статті у газетах, журналах, публічні лекції.
Серед основних праць: «Нарис англійського кримінального процесу (за Міттермайєром)» (1860), «Адвокатура у Франції, Англії та Німеччині» (1863), «Виклад основ кримінального права за Наказом імператриці Катерини II» (1864), «Про недопущення обвинуваченому способів ухилення від слідства і суду» (1868), «Вплив Беккаріа на російське кримінальне право» (1875), «Нариси волосного суду і народних юридичних звичаїв» (1872), «Найголовніші моменти розвитку науки кримінального права» (1876), «Розробка питання про пред’явлення цивільним судом питань цивільного права, які виникають при провадженні кримінального суду» (1877), «Дослідження про смертну кару» та ін. Праця вченого «Молоді злочинці та установи для їх виправлення з оглядом російських установ» (1878) не втратила актуальності й нині.
Але, найвагоміший науковий внесок О. Ф. Кістяківського у формуванні української правової системи – це зібрані ним, систематизовані і видані у 1879 році «Права, за якими судиться малоросійський народ». Збірник законів і правил судового устрою, що діяли на Лівобережжі – одна з видатних пам’яток української культури, яка зберігалася в архівах Києво-Печерської лаври. Переконаний прихильник судової реформи 1864 року, Кістяківський помер із захистом на вустах її найважливішого інституту – присяжних засідателів.
За свідченням професора В. Б. Антоновича, присутнього при кончині Кістяківського, «за годину до смерті, в розмові з одним із друзів, він з великою увагою розпитував про хід справ в поточній сесії окружного суду. Почувши характеристику деяких справ і ставлення до них присяжних, він в останній раз пожвавився, підвівся на ліжку і голосно вимовив: я завжди стверджував, що інститут присяжних є святе діло в нашій батьківщині! Потім він схилив голову на подушку, і голос його почав більш і більш слабшати ».
Перелік усіх його наукових праць було надруковано у журналі «Киевская старина» 1895 року №1, з яким він співпрацював.
За радянської влади родину О. Ф. Кістяківського було забуто. Навіть місце народження вченого в радянських довідкових джерелах зазначено з грубою помилкою. Минуло більше двадцяти років, як ми живемо в незалежній державі. Але, на жаль, досі немає належного вшанування цій могутній талантом людині. Немає у Києві й вулиці його імені. Хоч по вулиці Горького 14-б й стоїть старовинний будинок, у якому свого часу мешкала сім’я Олександра Федоровича Кістяківського, та на ньому немає меморіальної дошки.
Є й могила О. Ф. Кістяківського з пам’ятником великому вченому на старих ділянках Байкового кладовища. А поряд - могили двох його братів, дружини, дітей і внуків. В селі Городищі на Чернігівщині догниває під дощами старовинна козацька церква, у якій свого часу 23 роки служив батько О. Ф. Кістяківського.
За численні заслуги ученого-криміналіста за фахом, гуманістом та борцем за природні права людини – за світоглядом, було нагороджено: Орденом Святого Станіслава 2 ступеня: Орденом Святої Анни 2 ступеня;  присуджено почесні звання: член-кореспондент Імператорського Російського географічного товариства; удостоєний срібної медалі; дійсний член Імператорського товариства любителів природознавства, антропології та етнографії при Московському університеті; почесний член Московського юридичного товариства; член (з 1879 року - голова) Київського юридичного товариства.
Для більш детального ознайомлення про життя та наукову і громадську діяльність О. Ф. Кістяківського можна звернутися до джерел Інтернету та списку літератури, який додається нижче:

Твори О. Ф. Кістяківського, які є у фондах Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара:
1. Кистяковский А. Ф. Павел Платонович Чубинский : [заметка : февр.] / А. Ф. Кистяковский // Киевская старина. – 1884. – Т. 8, янв.-апр. - С. 343-349.
2. Кистяковский А. Ф. К истории верования о продаже души чорту / А. Ф. Кистяковский // Киевская старина. – 1882. – Т.III. – Июль. – С. 180-186.
3. Кістяківський О. Щоденник О. Кістяківського / О. Кістяківський // Київська старовина. – 1992. - № 6. – С. 19-35.

Видання про нього:
1. Берлін П. Невідомі учні О. Ф. Кістяківського (Я. Я. Шостак, М. М. Ступін, М. Я. Могилянський) / П. Берзін // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер., Юридичні науки. - 2011. - N 86. - С. 10-13. - Бібліогр. наприкінці ст.
2. Визначний правознавець, який систематизував перший кодекс Українського права // Право України. - 2009. - N10. - С. 261-262.
3. Глизь І. «Исследования о смертной казни» Кістяківського, або вагомі аргументи проти страти / І. Глизь // Закон і бізнес. – 1997. - № 2. – 8 січ. – С. 6.
4. Голда Д. Династія Кістяківських / Д. Голда // Освіта. – 2004. – 3-10 листоп.. – С. 10-11.
5. Корифей української правової науки : до 180-річчя від дня народження О. Кістяківського (1833-1885) // Дати і події, 2013, перше півріччя : календар знамен. дат. - 2012. - № 1. – С.85-89
6. Нагорнюк О. Вплив О. Ф. Кістяківського на розвиток соціологічних засад в науці кримінального права / О. Нагорнюк // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 3. – С. 5-8.
7. Науменко В. Александр Федорович Кистяковский ( Биографический очерк, с отрывком из рукописной автобиографии его) / В. Науменко // Киевская старина. – 1895. - № 1. – С. 1-38 ;  [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://iht.univ.kiev.ua/library/ks
8. Писарєв В. Це – дивний спалах [Кістяківський] / В. Писарєв, В. Шандра // Хроніка 2000. – 2000. – Вип.. 35-36. – С. 397-410.
9. Побірченко Н. Уроки професора О. Ф. Кістяківського / Н. Побірченко // Шлях освіти. – 2000. - № 2. – С. 43-46.
10. Ткач М. Гроно талантів з сім’ї Кістяківських / М. Ткач // Урядовий кур’єр. – 2008. – 20 черв. – С. 17.